Надходила до бібліотеки впродовж 2019-2021 рр.
Налічує 323 прим. видань, в т. ч. 33 прим. – іноземними мовами.
У листопаді 2019 року надійшло перших 108 книг як дарунок для бібліотеки від подружжя Гереців – Алли Кузьмівни та Михайла Івановича, діячів української діаспори, що мешканців Сполучених Штатів Америки. Серед них рідкісні і цінні – „Історія України-Руси” Михайла Грушевського в 10 томах (Нью-Йорк, 1954), „Твори” Івана Франка у 20 томах (Нью-Йорк, 1956), „Твори” Лесі Українки у 12 томах із коментарями до кожного твору Петра Одарченка (Нью-Йорк, 1953-1954), „Твори” Тараса Шевченка в 14 томах (Чикаго, 1961-1963), „Словарь украинского язика” (Київ, 1907, репринтне видання 1958). Цінними і цікавими для читачів є такі видання, як: Тревор-Ровпер Г.Р. Останні дні Гітлера (Авсбург, 1948), зарубіжні видання – Костенко Ліна „Поезії” з автографом Михайла Гереця (українське видавництво „Смолоскип” імені Василя Симоненка, 1969), „Обірвані струни: антологія поезії поляглих, розстріляних, замучених і засланих 1920-1945” (Нью-Йорк, 1955), „Історія української культури” Т.1 (Вінніпег, 1964), Січинський В. „Історія українського мистецтва” у 2 т. (Нью-Йорк, 1956).
Згодом колекція поповнилася ще 16 примірниками видань, які потрапили до бібліотеки за сприяння Андрія Бондарчука – депутата Верховної Ради України 1-го демократичного скликання, з яким Михайло Герець познайомився вже в часи Незалежності України. Серед подарованих привертають особливу увагу видання: Сірко І. „Голос крові” (Мельбурн, 1961), Гоголь Н. „Сочинения в 10-ти томах” (видавництво Брокгауза та Ефрона, дореволюційне видання), Лермонтов М.Ю. „Полное собрание сочинений” (рік видання – 1930).
Чергова партія книг від родини Гереців надійшла (за кошти благодійників) у вересні 2020 року. Серед найцінніших – книги, видані за кордоном: Іван Кошелівець „Панорама найновішої літератури в УРСР (Нью-Йорк, 1963 р.), „Хрестоматія з української літератури ХХ сторіччя” (Нью-Йорк, 1978), прижиттєве видання В.Липинського „Україна на переломі” (Відень, 1920), а також – В.Липинський „Листи до братів-хліборобів” (Нью-Йорк, 1954), твори Олександра Олеся, Уласа Самчука, Євгена Маланюка, Івана Багряного, Володимира Винниченка, видані в США, щоденники Євгена Чикаленка. Крім того, в складі надісланого – 12 видань Фундації імені Олега Ольжича в США, яку очолював свого часу Михайло Герець.
Неймовірно тішить поява в книжковому зібранні закордонного видання „Поезії” Ліни Костенко, що вийшло в видавництві „Смолоскип” 1969 року і містить 245 творів. На книзі – автограф Михайла Гереця.
Неймовірні цінні закордонні видання книг українською мовою, що побачили світ у Нью-Йорку, Вінніпегу, Авсбурзі, Регенсбурзі (Німеччина), Мельбурні стали надбанням бібліотеки і збагатили її фонди.
Остання підбірка видань з-за океану надійшла в травні 2021 року.
Переважна більшість отриманих від подружжя Гереців видань – це художня, історична література, а також – мистецькі видання. Є краєзнавчі, як от: „Стара Волинь і Волинське Полісся” в 2-х томах Олександра Цинкаловського (1 прим. був в нашій бібліотеці і раніше). Цінним в означеному надходженні є пожовтілий од часу „Псалтир” 1936 року видання, випущений у Луцьку. В передмові зазначено, що переклад на українську здійснено з грецького тексту семидесяти. До складу групи з остаточної редакції входив Преосвященний Полікарп, єпископ Луцький.
Та найбільш чисельною є видання художньої літератури, які будуть цікавими широкій читацькій аудиторії Волинської ОУНБ. Серед них: Василь Стефаник „Твори”, видані в Регенсбурзі (Німеччина, 1948 року), Леонід Білецький „Історія української літератури” т. 1 „Народня поезія” (Авсбург, 1947), „Збірка українських новель” (Нью-Йорк, 1955), Никола Костомаров „Кудеяр” (Вінніпег, Канада, 1921), Богдан Лепкий „Мазепа” (Нью-Йорк, 1955), Микола Зеров „Sonnetarium” з передмовою В.Державина (Берхтегаден, Німеччина, 1948), 2 примірники „Творів” Миколи Куліша (Нью-Йорк, 1955), Іван Тобілевич (Карпенко-Карий І. „Бурлака” – Київ, Лейпціг). Заслуговують уваги твори, що побачили світ на Заході, Івана Багряного, Докії Гуменної, Віктора Домонтовича, Атени Пашко. Зібрання бібліотеки збагатилося і на такі унікальні видання, як: антологія „Шістдесят поетів шістдесятих років” (Нью-Йорк, 1967), Олеся Гончара „Собор” (Торонто, 1968), Ю.Яновського „Чотири шаблі” (1954), Бориса Антоненка-Давидовича „За ширмою” (Австралія, 1972), Миколи Руденка „На дні морському” (Торонто, 1981). Варто познайомитися шанувальникам і з „Правописним словником української мови” (Нью-Йорк, Монреаль, 1979).
Надзвичайну цінність складають: прижиттєве видання роману Уласа Самчука „Ост”, т.1 (Регенсбург, 1948), „За східним обрієм: спомини Данила Шумука” (Париж – Балтимор, видавництво „Смолоскип”, 1948). До речі, Данило Шумук – уродженець Любомльського району, учасник національно-визвольних змагань, дисидент.
На більшості книг напис: „Дар обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки від Алли Кузьмівни Легкої-Герець народженої в м. Гадяч, Полтавщина та від Михайла Івановича Гереця уродженця села Люб’язь на Волині. Залишили Україну в 1944 році, від 1950 року мешканці і громадяни США” (стиль оригіналу збережено).
ДОВІДКОВО:
Михайло Герець – уродженець села Люб’язь на Любешівщині, 1925 року народження. За часів Польщі закінчив 6 класів у школі рідного села. Під час війни навчався на вчительських курсах, працював у школах ближніх сіл Шлапань, Хоцунь, Кримне. Разом із братом Олександром перебував у лавах сотні Мазепи Української Повстанської Армії. З наближенням Червоної Армії сім’я Гереців, у тому числі 9 дітей, переходить весною 1944 року кордон і потрапляє в Німеччину. Не зважаючи на поневіряння, Гереці багато працюють. Михайло Герець у Німеччині завершує середню освіту.
У 1950 року всій родині вдається переїхати до США, де Михайло здобуває фах інженера-будівельника, захищає дисертацію. Його життя – яскравий приклад того, як сумлінною працею можна реалізувати себе в умовах американського суспільства. З 1957 року перебуває в щасливому шлюбі з Аллою Легкою із міста Гадяч на Полтавщині, землячкою Олени Пчілки (Ольги Петрівни Косач-Драгоманової).
Михайло Герець завжди переймався справами України, очолював Фундацію імені Олега Ольжича. Надавав разом із побратимами фінансову допомогу на відбудову Михайлівського Золотоверхого монастиря, в поверненні 11 фресок цього величного собору з Росії. З початком українсько-російської війни на Сході України надав грошові кошти для полку „Азов”. Відчули підтримку і на Волині – на фінансування ремонтних робіт, виплату стипендій для окремих студентів-богословів, відродження зруйнованих і будівництво нових храмів. 10800 доларів скеровано на відбудову згорілого корпусу Православної богословської академії в Луцьку, побудову храмів УПЦ КП у Любешові та на Ратнівщині. Сприяв Луцькому Хресто-Воздвиженському братству у створенні музею та видавничій діяльності.
Подарунки головній книгозбірні Волині із особистої бібліотеки Михайла Гереця – знак великої пошани та любові до рідної землі. А сприяв бібліотекарям в налагодженні контактів із шанованим земляком Андрій Бондарчук – письменник, журналіст, народний депутат Верховної Ради України першого демократичного скликання.
2018 року у видавництві „Смолоскип” (м. Київ) вийшла книга „У світ широкий з Україною в серці”, яка включала не лише розповідь про М.Гереця та його славну родину, але й документи, що стосуються його громадської діяльності. (За матеріалами повідомлень Людмили Стасюк).
21 лютого 2023 року видатний українець упокоївся, похований у Нью-Джерсі.