Налічує понад 40 книг автора. Подарована вченим у 2008 році – ювілейному для нього, під час зустрічі з колективом Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки.
До колекції входять: фундаментальна монографія «Історія української ікони Х-ХХ століть» (К., 2004), «Іконологія й іконографія» (Івано-Франківськ, 2003), «Історія Києво-Печерської лаври» (К., 2001), «Українська графіка ХVІ-ХVІІІ століть: еволюція образної системи» (К., 1982), «Українське мистецтво першої половини ХІХ століття» (К., 1992), «Тарас Шевченко. Малярство і графіка» (К., 1986), «Релігії, культи і секти світу» (К., 2005) та ін.
З книгами були передані також копії різних документів, які засвідчують життєпис автора. Посприяв у передачі безцінних книжкових скарбів до бібліотеки член Національної Спілки письменників України Іван Корсак.
Біографічна довідка.
Дмитро Степовик, доктор філософії, мистецтвознавства, богослов’я, провідний фахівець у галузі християнського мистецтва Національної Академії наук (з 1967 року працює в Інституті мистецтвознавства, фольклористики й етнології Академії). Дмитро Власович – професор історії мистецтва Київської духовної академії УПЦ Київського патріархату, професор історії і культури Вільного університету у Мюнхені, викладач Івано-Франківської теологічної академії УГКЦ.
Народився він 7 жовтня 1938 року в селі Слободище Бердичівського району на Житомирщині, але є в його біографії й яскравий волинський слід. Школу Дмитро Степовик закінчував у Камені-Каширському, куди на кілька років переїхала його родина, де він був п’ятою, наймолодшою дитиною. На навчання до столиці потрапив не випадково, бо там уже навчався старший брат Петро. А для себе, всупереч порадам рідних, обрав факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка, який закінчив у 1960 році, працював журналістом у газеті «Молодь України», доки не звабила його наука. Вертаючись у незабутні студентські роки, він згадує і свого товариша із непростим характером і непосидючою вдачею – світлої пам’яті В’ячеслава Чорновола.
Сфера зацікавлень Дмитра Степовика – історія давнього українського мистецтва (гравюра, книжкова мініатюра, ікона), історія болгарського мистецтва й українсько-болгарські мистецькі зв’язки, історія й теорія мистецьких стилів. Іконотворчість митців діаспори професор Степовик вивчав у США, Канаді, Франції, Німеччині, Італії, Великобританії та інших країнах, де живуть українські емігранти. (В. Штинько «Без знань нема життя»)