Колекція творів з особистого зібрання Прокопа Наумчука (Канада, Торонто).

Подарована у 1999 році.

Налічує 630 примірників видань, з них:

видань Інституту Дослідів Волині – 5 прим.

з автографами – 17 прим.

краєзнавчих – 31 прим.

рідкісних і цінних – 44 прим.

різної тематики – 567 прим.

Колекція містить видання, які побачили світ у США, Північній Америці та Канаді. Є окремі випуски альманаху Українського Народного Союзу (УНС) за різні роки. Зокрема, матеріали випуску за 1987 рік висвітлюють різні сторони політичного та громадського життя України і США того періоду, тут надруковані вірші, оповідання, літературні нариси, спогади письменників та інших діячів культури і політики. Частина матеріалів присвячена темі Чорнобильської трагедії.  

Чільне місце в колекції займають твори Тараса Шевченка – 25 примірників, з них 8 видань – «Кобзарі», з яких 6 видані за кордоном.

         Серед зібрань колекції – книга І. Калинця «Невольнича муза», видана Українським незалежним видавництвом «Смолоскип» ім. В.Симоненка у Балтіморі-Торонто в 1991році. Видання складається з восьми окремих поетичних збірок, де визначається три головні напрямки: оспівування культури, любовно-еротичне прагнення та суспільний протест. Книга представляє другий етап творчості талановитого письменника-диссидента, перший же етап характеризується 9 збірками, написаними до його арешту (1972 р.) під назвою «Пробуджена муза» (в колекції відсутня).    

         Варті уваги у дарунку Прокопа Наумчука видання українського письменника Андрія Чайковського (5 книг). Більш, як за сорок років письменницької праці А.Чайковський написав цілу низку побутових та історичних нарисів, оповідань та повістей для молоді та «широких народних мас». Історична повість «Перед зривом» видана в 1962 р. у Нью-Йорку в українському видавництві «Говерла». У тому ж видавництві вийшли в світ повість «За наживою» (1966 р.), яка розповідає про галицьке селянське життя, та «Малолітній» (1967 р.), де висвітлюються події з життя малоземельної шляхти України другої половини ХІХ ст. Серед книг А.Чайковського в колекції – історичне оповідання «Козацька помста», видане в 1947 році видавництвом «На чужині» в Мюнхені.

         Серед рідкісних видань у колекції славетного земляка є книги зі штампами власників бібліотек, наприклад: «Бібліотека Остапа Журавського»; «Бібліотека д-ра В.І.Жінчишина». На книзі ж І.Андрущенка «Математика», виданої в 1919 році (Київ-Вінніпег), є екслібрис «домашня бібліотека І.О.Бакуна. Вінніпег».

 Привертають увагу «Енеїда» І.Котляревського 1922 року видання (Берлін) з передмовою Б. Лепкого з серії «Бібліотека українського слова» та книга В.Златопольця «Син України» (1919 р.). Остання – історична повість, присвячена Миколі Лизогубу. У книзі, зокрема, написано: «Микола Лизогуб. Народився в с. Горинці Кременецького повіту на Волині року 1892 в 6 день грудня. Віддав життя за самостійність України року 1918 січня 17 [під Крутами]».

Цікавою є книга «За Україну» – укладач Іван Ісаїв, яка містить матеріали про подорож Вельможного Пана Гетьманича Данила Скоропадського до злучених держав Америки й Канади у 1937-1938 р.р., який першим з гетьманської родини відвідав українців за Океаном. Книга передає  «одушевлення мас та підйом духа, де гостив син Гетьмана». Видання побачило світ у видавництві «Українські вісті» 1938 року в Едмонтоні, Канада.

Цінним у колекції пана Наумчука є видання Олександра Удовиченка «Україна у війні за державність. Історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил. 1917-1921». Книга видана у Вінніпезі в 1954 р., містить карти-схеми окремих подій та бойових ситуацій, фотографії військових командирів. У її підготовці використана військова історична література, матеріали із власних архівів автора.

Довідка.

Прокіп Наумчук народився в с. Княгининок (Маяки) Луцького району на Волині 7 липня 1918 року. Закінчив сільськогосподарську школу у Вільнюсі. В роки окупації був перекладачем, емігрував до Канади в 1944 році. Проживав у Торонто з дружиною Вікторією Андрущенко, мав п’ятеро дітей. Пан Наумчук був здібним підприємцем і з 1959 року заснував на радіо програму «Пісня України». Його дружина працювала диктором, і разом вони згуртували біля себе багато мистецьких сил. Крім щоденних новин та українських пісень у передачах звучали історико-культурні програми з годинами для дітей та про спорт. Прокіп Наумчук видав кілька статей про свою діяльність. Кожного року він влаштовував мистецький концерт з талановитими місцевими та запрошеними виконавцями. Подружжя Прокіп і Вікторія утримували квартирантів із числа емігрантів, маючи будинок-готель з невеликим рестораном. Отримані від такого бізнесу кошти вкладали в свою медіа програму. Про такі факти із життя Прокопа Наумчука можна прочитати в книгах Василів-Базюк Л. «Дороги життя» (2015 р.) та Рожко В. «Преосвященний Платон Арте’мюк, єпископ Рівненський і Кремянецький» (2015 р.).

Прожив Прокіп Наумчук 93 роки і помер у 2011 р. Програма «Пісня України» після його смерті перейшла до нової власниці і діє дотепер.